Статус співвласника не дає права працювати без дозволу

Пропозиція стати співвласником чеських юридичних осіб у країнах колишнього СРСР дуже поширена. Однак „запис у фірму” – не лише уявно легший шлях до візи, а й багато обов’язків та ризиків. Трудові мігранти перебувають в ЧР у статусі співвласників „відкритого торгового товариства” (в.о.с.) або товариства з обмеженою відповідальністю (с.р.о.), яку заснував і якою володіє конкретний організатор нелегального працевлаштування.

В ту мить, коли ці співвласники розпочнуть виконувати поточні завдання вищевказаних юридичних осіб, не маючи дозволу на працевлаштування, вони порушують правила режиму перебування і наражаються на небезпеку покарання у формі скасування візи та адміністративної депортації, термін якої може сягнути й 10 років.

Майже завжди, коли трудовим мігрантам пропонується можливість стати співвласником комерційних юридичних осіб на території ЧР – особливо відкритих торгових товариств – йдеться по суті про обман, який прямує до приховування трудових відносин і нелегальної форми працевлаштування. Ризик покарання за це посилюється ще й тим, що ЧР готується до вступу до шенгенського простору. Шенгенським країнам потім буде надана й інформація про особи, які були депортовані з ЧР. Ці особи потім не матимуть можливість протягом терміну депортації отримати візу до жодної шенгенської країни.

Ризиковане становище співвласників, які перебувають у нелегальних трудових відносинах

За нормальних умов підприємці об’єднуються у комерційних юридичних особах з метою ефективнішої економічної діяльності – отримання доходу та своєї долі у спільному прибутку. Вони встановлюють для себе контрольні механізми, які гарантують достатнє та вчасне отримання інформації про економічний стан суб’єкту. Але співвласність у комерційних юридичних особах на території ЧР, яка здебільшого пропонується трудовим мігрантам, принципово відрізняється від стандартів взаємовідносин між співвласниками комерційної юридичної особи.

1) Ці нові співвласники не мають жодної об’єктивної інформації про економічний та правовий стан юридичної особи, у якій повинні брати участь як співвласники;

2) Вони не ознайомлені з установчим договором, статутом чи іншими документами, які регулюють взаємні відносини між співвласниками та їхні права та обов’язки;

3) Вони не мають основної інформації про права у сфері прийняття рішень про товариство, яких набувають від моменту свого вступу до товариства;

4) Не мають інформації про те, як здійснювати свої права щодо прийняття рішення про товариство;

5) Не мають уявлення про те, що від моменту свого вступу до комерційної юридичної особи беруть на себе відповідальність за обов’язки (борги) цього товариства.

6) Не мають жодної інформації про те, які саме беруть на себе обов’язки товариства під час свого вступу:

а) у відкритому торговому товаристві співвласники відповідають за обов’язки (борги) товариства усім своїм майном;

б) співвласники, які щойно вступили до товариства, відповідають усім своїм майном за його обов’язки, які виникли перед вступом;

в) співвласники, які вийшли з відкритого торгового товариства, відповідають усім своїм майном за всі обов’язки товариства, які виникли до дати їхнього виходу з товариства;

г) у випадку товариства з обмеженою відповідальністю співвласники не мають, протягом періоду існування товариства, права на повернення своєї долі, вкладеної до товариства (мінімум 20 тисяч крон) – єдиною є можливість запропонувати іншим співвласникам або іншим особам викупити свою долю;

ґ) на записаних співвласників відкритого торгового товариства за законом розповсюджується заборона конкуренції.

Співвласність у юридичній особі несе у собі лише право на частку від прибутку відповідно до величини вкладу співвласника чи установчого договору. Воно не базується на жодній формі трудових відносин, або на праві на винагороду за роботу, яку співвласник виконав на користь юридичної особи.